Журналіст: Головне, що мене цікавить у цьому цугцванзі — це коли влада зрозуміє що вона геть відірвалася від реальності

Журналіст: Головне, що мене цікавить у цьому цугцванзі — це коли влада зрозуміє що вона геть відірвалася від реальності

Головне, що мене цікавить у цьому цугцванзі — це коли влада зрозуміє, що вона остаточно забронзовіла. Що вона геть відірвалася від реальності. Що «влада» — це більше про обов’язок, ніж про право. Що потрібно дослухатися до критики небайдужих, а не спускати на них зграї ботів і підгодованих опініон-мейкерів.

Що потрібно було саджати регіоналів і сепаратистів, а не продавати їм кримінальні справи і пилити нишком електоральні округи на виборах. Що не можна було сідати за стіл з Медведчуком, а тим більше — з його кумом. Що цілих десять років в’язниці для українського добровольця, і лише п’ять — для російського найманця — це ницість і підступність.

Але не менше мене цікавить, коли більшість з нас, нормальних і начебто адекватних патріотів України, встигла перевзутися. Коли Янукович перетворився на «менше зло»? Коли Портнов з Лукаш стали видатними правозахисниками, а не спільниками злочинів завгара? Коли свобода слова почала асоціюватися для багатьох з Гужвою і Мураєвим? Коли ми забули, що жоден політик не дбатиме про людей більше, ніж про свої рейтинги? Коли ми стали інфантильними ідіотами, готовими молитися кожній новій месії з обмеженим терміном придатності?

Наразі ми маємо обопільний цугцванг. Як з боку влади, так і з боку її опонентів. Але Майдану не буде. Хоча б тому що ніхто не готовий вмирати. Ані за Порошенка, ані за Саакашвілі. За Портнова з Гужвою — тим паче.

Дякую за увагу, піду телевізор подивлюсь. Там зараз Льовочкін про демократію розповідає. Блять.

Related posts